четвртак, 24. јануар 2013.

0006 - Зустріч трьох товариств


Зустріч трьох товариств
«Українське слово» 1999 р.– Петро Ляхович

     За ініціятивою Товариства української мови, літератури і культури Воєводини, філії у Сремській Митровиці, а за підтримкою Відділу громадських справ опщини та управи Центру культури «Сірміюмарт» 5 липня у Сремській Митровиці організований вечір української культури. На цю урочистість прибули українці з Банялуки – Боснія, аматори Культурно-мистецького товариства ім. Тараса Шевченка, потім аматори Культурно-освітнього товариства «Карпати» з Вербасу та домашні, члени ансамблю «Коломийка». Концерт трьох ансамблів відбувся у міському театрі ім. Добріца Мілутінович. Відкриваючи урочистість, Петро Ляхович, голова ансамблю «Коломийка» привітав гостей та багаточислену публику, побажав успішного дружнього вечора та висловив приємне задоволення від зустрічі з шанувальниками української культури та традицій трьох середовищ.
     На сцену першими виступили домашні, аматори ансамблю «Коломийка» з піснями «Повіяв вітер стиповий», «Червона калино, чого в лузі стоїш?» та танцем «Гуцулка». Коротка програма домашніх була лише знаком, що цей ансамбль діє, загріти долоні глядачів та підготовити їх до виступу гостей, які в перше на сцені Сремської Митровиці.
     За господарями на сцену виступили гості з Вербасу, які у 35-хвилиній програмі виконали вязанку української музики, пісень та танців – мабуть найкращі точки з свого репертоару, що глядачі тепло привітали та оплесками нагородили.
     У третій частині урочистого концерту виступили аматори КМТ ім. Тараса Шевченка з Банялуки. Добірлива, 35-хвилина програма українських пісень та танців підняла публику на ноги. Тимбільше, приємно було глянути  на хлопців та дівчат, які останіми роками проживали у умовах воєних дій у оточені, а все ж таки плекали та зберегли свої культурні традиції. Поруч з труднощами, які провадили їх життя і роботу, виконана ними програма була на відповідному рівні.
     Закриваючи концертну програму Вечора української культури, Петро Ляхович подякував учасникам на участі, а глядачам та спонсорам на допомохі в організації вечара.
     По закінчені концертної програми  гості та домашні загостили до клубу Війска Югославії на дружній зустрічі. Була це нагода поспілкуватися, обмінятися ідеями та досвідом роботи у культурі та кожноденого життя українців трьох віддалених поселень. Такі вечорі, за добрим нашим звичаєм, не можуть обійтися без розваг, пісень, танців та скляночки доброго напою, закуски з домашньої кухні, Для музичної розваги постаралися члени оркестра ансамблю «Коломийка». Гостей та домашніх розважали Степан та Ярослав Семянові й Давид Ромек.
     Була це нагода поспілкуватися із знайомими та завести нові знайомства, окремо серед молоді: домовитися про можливі майбутні контакти та співпрацю.
     Було важко розлучатися після такого вечора, яких для усіх залишитися довго у памяті. Домашні – члени ансамблю «Коломийка» із Сремської Митровиці запросили гостей знову зустрітися в 1999 році, коли цей ансамбль відзначуватиме 20-річнецю від свого засновання.                                           

Ювілей отця Степана Пітки
«Українське слово» 1999 р.– Іван Терлюк

Урочистість у грекокатолицькій парафії в Сремській Митровиці

     11 жовтня 1998 року наші парафіяни в Сремській Митровиці влаштували урочистість свойому довголітньому парохові, о.Степанові, який вже 25 років на цій парафії.  На урочистість були запрошені і числені гості з інших наших місцевостей та конфесій.
        Святкування почалося Молебнем до Присвятої Діви Марії, а кінчалося спільною вечерою, на якій від імені парафіан пан Петро Ляхович висловив вдячність о.Степанові за невтомну працю, котрий, розділяючи навіть і повсякдені клопоти своїх парафіян, завжди на допомозі кожному. Від імені парафіян він вручив о.Степанові різьблений портрет ювіляра, пані Любка нові ризи, пан Средоє Лалич, голова Сербсько-українського товариства з Нового Саду мініатюрну картину київських Золотих воріт.
     Окремо зворушливо говорила мати о.Пітки, пані Софія, яка пригадала про його нелегку життєву дорогу, будування парафіяльної церкви вІнджії, клопотання батьками і рідними, як і всіма, які до нього зверталися.
     Пан Борис Небесний, як свойому ровеснику, погратулював о.Степанові ювілей, пригадуючи нелегкі шкільні роки в часі післявоєних нестач.
     Пан Іван Терлюк, вітаючи ювіляра від імені Товариства української мови, літератури і культури Воєводини, визначив його невтомність у праці як на духовній, так і на національній ниві, чим можуть тішитися наші люди в цій парафії.
     Під час цієї урочистої зустрічі діти заспівали кілька духовних пісень, які для цієї нагоди приготував Петро Ляхович. Заспівали йому і члени хору, вручаючи квіти парохові та його мамі. На урочистості був присутній і о.Адам Гнатюк, парох з Інджії.
     Висловлюючи щиру подяку всім присутнім, о.Степан пообіцяв, що й далі буде продовжувати своє служіння Богові і людям, скільки вистачить сили та здоровя, а окремо подякував мамі, чка завжди з ним поділяла усі його радощі та прикрощі.
     На закінченні усі ювіляри вітали співом «Многая літа».      Іван Терлюк

25 років служби о. Стефана Пітки
«Християнський календар – Дзвони» 1999 р. - Петро Ляхович

     Парафіяни церкви Вознесіння Господнього у Сремській Митровиці відзначили 25 років від часу коли їхнім парохом став о.Стефан Пітка. В день коли відзначувано цей ювілей відбулася ще одна духовна урочистість: на недільній великій Службі Божій вперше приступило до Святого Причастія восьмеро дітей.
     Саме святкування почалося молебним у парафіяльній церкві, після якого парафіяни й гості зібралися на вечері. Всі разом відспівали молитву «Отче наш»,  а потім ювілянта вітав Петро Ляхович. Він зокрема згадав діяльність о.Пітки на збереженні  та підношенні духовної та національної свідомості парафіян й між іншим сказав: «Можемо бути щасливі, що за духовного пастиря маємо о.Стефана. Від нього завжди можемо почути слово поради, коли не знаємо, що і як робити, слово втіхи, коли нам важко, вияв радості, коли ми радісні». Відколи о.Пітка завідую парафією, церкву відмальовано, придбано крісла, рефлектори, відновлено іконостас, поставлений новий дзвін, відновлено дах. За допомогою о.Пітки розпочав діяльність фольклорний ансамбль «Коломийка», йогозмаганням утворено й церковний хор ітд...
     Після цього молодша група співаків відспівала пісні «Радуйся Серце Бога живого» та «Маріє Діво благословена», а тоді до присутніх звернулася мати ювілянта, пані Софія Пітки. Її розповідь усі прийняли з оплесками, декому з очей покотилися сльози, Далі співали Петро, Олексанлр та Ясна Закамарок  з Інджії, а також і церковних хор. Про священу та суспільну працю говорили п.Борис Небесний та Іван Терлюк.
     Ювілянт звернувся із словами щирої подяки до усіх зібраних й зокрема їх покликав, щоби молилися за духовні поклекання.
     Дай Боже нашому пароху о.Стефану Піткі дожити ще багато ювілеїв!
                                                                                        

Радість дітям – потіха батькам
«Українське слово» ч.6.1999 р. –Петро Ляхович

     Як і до тепер, так і цього року Святий Миколай відвідав Сремську Митровицю. З кожним роком ця подія проходить з великим захопленням, як у дітей так і в їх батьків. Готуючись до свята, отець Стефан Пітка, за допомогою батьків, записав 65 дітей, «щоб Святий Миколай знав кілько подарків принести». Щоб на кожний випадок деяку дитину не обминути, приготовано ще більше подарунків.
     Щоб Святий Миколай зустрів дітей у чимкращому оточені, постарався Петро Ляхович. Знайшовши принагідний пєси-сценки у книжечці «Молода Просвіта – Тернопільщини», він згуртував дітей та старших активистів ансамблю «Коломийка», поділив ролі а вони приготовали сценку. Для цієї постановки було потрібно десять янголять, св.Михайло, св.Миколай та Антипко.
     Ролі янголять зіграли: Олександра Семянів, Ева Семянів, Олександра Ляшкевич, Міряна Шкільна, Тетяна Ляшкевич, Микола Мороз, Володимир Семянів, Марина Канюга, Данієл Ляхович та Аніта Ляхович. Ролю св. Михайла грав Петро Ляхович, св. Миколая – Фетько Канюга та Антипка – Мілько Ляхович. Гурток приготовляв сценку в парафіяльнім домі а по домах приготовлялися строї для сценки. Янголятам вироблені крила і віночки на голову.
     До часу відвідин св.Миколая все було приготовлено. Янголята свої ролі прекрасно вивчили. Св.Михайло, з митрою на голові, з білим ореолом, запропонував  янголятам приготовити різні  ласощі для діточок. Тут зявився Антипко – дуже страшний: з великими рогами, козячими вухами, ослячим хвостом, а по цілому тілі оброслий ведмежою шкірою. В першу чергу всі його злякалися, але все ж таки св.Михайло прогнав його з неба і не позволив брати малих діточок до пекла.
     Звільнившися такого великого лиха настала радісна хвилина – зявився св.Миколай. Гарний, високий, з білою бородою, у супроводі двох гарних янголят. Інші янголята і діти, які нетерплячи чекали біля неба вітали св.Миколая з піснею: «А хто, хто Миколая любить». Святий Миколай знав імена кожній дитині і запрошував їх до себе, щоб їх обдарити. Янголята подавали до його рук подарунки а він роздавав усім дітям, які його чекали і вітали. Всі були щасливі і раділи, а під кінець разом з янголятами заспівали: «Боже, Великий, Єдиний».
     Ще раз плоказалося, що у нас чимало дітей обдариних та охочих до праці у збереженні наших традицій. Незабаром після цієї урочистості, ці ж самі діти приготовляли Різдвяний рецитал та концерт Різдвяних колядок у церкві Вознесіння Христового у Сремській Митровиці.                                         

Нема коментара:

Постави коментар