8 травня 2016 р. Українці Сремської Митровиці і Лачарку мають своїх рідних
похованих аж на чотири кладовища. У Сремській Митровиці вже від давна існує
греко-католицьке кладавище, між народом назване «Русинско гроблє», є також
центральне міське кладовище і у Латярку є два сільска кладовища, старе і нове.
На всіх цих кладовищах ховалися померлі українці Сремської Митровиці і Латчрку.
Коли прийдеться посвячувати
гроби наших покійних підчас Великодних свят це триває кілька днів. У Великодний
понеділок парох парафії Вознесіння Господнього у Сремській Митровиці о. Владислав Варга виходить
святити гроби на «Русинско гроблє», у великодний вівторок на велике міське
кладовище. На ті два у Лачарку виходить у Томину неділю.
На кладвищах у Митровиці вже прийнято такий звичай що люди чекають
священика коло гробу свого покійника і коли закінчиться посвячування гробу, залишаються ще трохи біля нього і йдуть додому.
Українці у Лачарку затримали
старий звичай – всі йдуть за священиком від гробу до гробу і це є гарно і більш
урочисто бо більше людей гарніше співають і саме по собі гарніше враження.
Коли всі разом обійдуть всі гроби то на краю кладовища служать ще одну панахиду за померлих десь далеко на других
місцевостях.
Тут люди постелять на землю рушник а на нього покладуть коровай,
якого спекла одна із українських жінок. Тут ще покладуть і торбинку до якої
присутні люди кладуть гроші за священика і його помічника. По закінченні панахеди отець відкриває кожному присутньому по кавальчик короваю і говорить "Христос Воскрес!". Цей звичай дуже
гарний і урочистей і він самий багато говорить про релігійність наших людей і
почуття взаємовідносин і приналежність до української громади.
Нема коментара:
Постави коментар