2 травня 2016 року у Сремській
Митровиці. Одне з найбільших християнських свят – Великдень спадає у найбільш
радісну подію у нашій церкві. Хоч цілий великодний цикл зміщує в собі довгий час
посту і утремання від розваг, веселощів, їжі, а Квітна неділя приносить
маленьке опущення, а за нею Страсний тиждень, який насечиний смутком, самий
Великдень приносить вибух радости і розваг.
Радість приходить вже з Великодним Утренням з чином процесії навколо
церкви, несуться горогви, співаються великодні тропарі, коли звонять звона. В
нашій церкві ця подія виглядає ще гарнішою бо у процесії і церкві обслуговують
хлопці вбрані у українські костюми, які сторожили коло Ісусового гробу від
пятниці до недільного ранку.
Зайшовши до церкви, співються великодні
наспіви а найчастіше «Христос восрес із мертвіх, смертію смерт подолав і тим,
що в гробах життя дорував!». У церкві по підлозі розташовані численні кошики,
цього разу було їх біля ста, з яких виглядають гарні паски, шинка, ковбаса,
сир, крашанки, писанки, деякий цвіт, свічка. Все це, після довгого посту,
приманює своїм виглядом і запахом.
Підчас проповідді о. Владіслав вітав парафіян з Великодним а ще прочитав
і вітання нашого Апостольського Екзарха кир Юрія Джуджара.
Приступилося до посвячення пасок і іншого а потім настали взаємні
вітанна між парафіяними. Придивлялися хто спік кращу паску або написав гарнішу
писанку.
На Великодній центральній Службі в церкві було менше людей, але і ця
Служба Божа також гарна свої змістом через спів Великодних тропарів і пісень.
По закінченні Богослужіння всі вірні приступили до мировання а наймолодші
отримали по одну крашанку.
Саме після цьої Служби відбулося найкраще представління. Діти – учні української
мови або дитячий ансамбль «Коломийки» виводили гаївки. До цього їх приготовили
мистецький керівник Микола Ляхович і учителька української мови Славка Канюга.
Всім було цікаво дивитися як діти танцюють по колі і співають гарних
пісень.
На кінці і самі старші і всі інші діти, які були присутніми, взялися разом з дітьми до кола і всі разом
виводили гаївки. Це перший раз, що таке показувалося у нашій парафії але
сподіємося, що це перейде у традицію у нашій парафії і товаристві «Коломийка».
Наш журналист на Радіо Новий Сад Василь Дацишин, побачивши відео-запис
цьої події на Фейсбуці, поділився таким коментарем: «Файно, аж хвилі дрожіння проходять крізь мене, коли бачу що
ті діти збережуть у пам'яті ті яскраві Святкові звичаї. Вони цього ніколи не
забудуть, навідь після багато років блудіння життєвими стежками. І одного дня,
коли хтось подумає, що, можливо усе минуле наших предків було пишло на марно, розбудяться ті
колишні діти, згадають і своїх дітей навернуть на стежку збереження традицій.
Одночасно, це буде й подяка за старання керівників Товариства, подяка людям, що
підтримували цю важку, але одночасно й шляхетну долю носіїв української
свідомості у діаспорі.»