31 вегесня 2013 року, в залу
грекокатолицької парафії Вознесення Господнього у Сремській Митровиці.
Тому, що цього року відзначається 1025
річниця хрещення Київської Русі – України київським князем Володимиром Великим
центральне відзначення у столиці України Києві, у Сремській Митровиці відбулася
академія з тої ж нагоди.
Академію – історичний урок організувала
грекокатолицька парафія в особі пароха о. Владіслава Варґи у співробітництві
молодого історика Дарка Тура з Сремської Митровиці. На академію були запрошені
як викладачі двох емінентних істориків д-р Ненад Лемаіч з Сремської Митровиці і
д-р Дюра Харді з Нового Саду. Гостями академії запршені представники міського
уряду, серпської православної церкви, української і русинської Національних
рад, грекокатолицькі священики і сестри з інших парафій. Представники місцевих
українського і русинського культурних товариств. Представники різних масмедій
та всіх зацікавлених.
У домовлений час парафіальний зал наскрізь
поповнився. Перший взяв слова організатор о. Владислав Варґа.
Отець Варґа насамперед привітав сремського
декана о. Михайла Режака, додавши, що він у добрій частині сажлужений за будову
церковного залу а також і що на стіні висить велика картина «Хрещення Русі –
України» і всіх вже згаданих. Він пропонував, щоб академію розпочати молитвою.
Піснею до св. Володимира, яку відспівали чесні сестри Служебниці. Отец
Владислав далі говорив: «Святий Володимир є нашим апостолом – рівноапостолом,
великим князем, котрий похрестив великий народ, Київську Русь. Нещодавно
прочитав в одній російській газеті що написали що це було Хрещення Київської
Русі. Місцеві це перекладають як Росія і нормальним є, що деякі тоді питаються:
«А ким тоді ми, русини і українці?» Цей рік повний ювілеїв, 1700 років
«Міланського едікту», коли всі християни отримали волю, також святкуємо 1150
років Кирила і Мефодія.... Чію віру завів св. Володимир, католицьку, православну
або грекокатолицьку? Всі сказали б «нашу». Всі присвоюють св. Володимира.
Українці кажуть, що це був їхній княз. Русини у Куцурі на вівтарі вклали герб
«тризуб» св. Володимира і написали: «Святий Володимире, зберігай свій народ!»
На одному сімпозії я чув від одної російки як сказала, що св. Володимир був
Російський князь. Значить, що св. Володимир повязує багато народів.
Молодий історик Дарко Тур представив своїх
старших колегів . істориків . викладачів на Філосовському Універсетиті у Новому
Саді. Він передав їм слово. Найперше викладав д-р Ненад Лемаіч про початки
християнства а про саме Хрещення Київської Русі і як до того прийшло і наслідки
того великого чину говорив д-р Дюра Харді.
Два історики дуже цікаво розказували
історію на один цікавий спосіб і зрозумілий для всіх. Коли вони закінчили і
інші мали нагоду дещо запитати або і самі щось додати. Було чути питання чому
говорится «Київська Росія», як настав етнонім «Русь» тощо....
На половині уроку о. Владислав пропонував
послухати одну українську пісню. Стефан Семянів з Сремської Митровиці і Петро
Закамарок заспівали пісню «Рідна мати моя».
Отець Варґа на кінець іще додав кілька
слів: «Перший русинсько-український владика Іларіон написав про св. Володимира:
«Віра змінила його життя з кореня. Він свою віру жив через діла і сводоцтвом.
Читав Святе Письмо і Слово Боже його змінювало у відношенні до ближніх. Він
перший скасував кару смертю і продовжив розширювати милосердя на своїм дворі,
Києві і цілій державі. Це хрещення перше змінило його, тоді його найближчих,
ціле місто, цілий нарід а це пізніше перенеслося на всіх Південих Словян.
Багато присутніх на цій академії дякували
за запрошення, за те, що мали нагоду бути на такій цікавій події, на цікавому
історичному уроці. Деякі і дещо нового
навчили про цю значну подію.