Остання неділя перед Великоднем
є Квітна неділля, коли у церкві посвячуються гілки, яких люди беруть і несуть
додому і зберігають до наступного року. Виходячи з церви вірні ніби бють одні
других тими посвченими гілками поомовляючи «Шутка б’є, не заб’є, за тиждень
Великдень!»
У грекокалоцькій парафії
Вознесення Господнього святкування Великодня почалося вже в четвер, коли на
богослужінні читалося 12 Евангелій про туземного життя Ісуса Христа і про Його
велику жертву віддати своє життя для визволення людей від гріхів і дати їм
можливість осягнути вічне життя.
У п’ятницю також служили Службу
Божу на якій винисли Плащаницю у поклали її у інпровізований гріб у церкві.
Плащаницю носили довкола церкви хлопці у українських костюмах. Від часу
положення Плащаниці у гріб і все до Великодної утренні білля грому сторожать
хлопці у українських костюмах.
На Великоднє утрення прийшло
велике число вірних і Служба була дуже святочна. Співалися воскресні наспіви,
які мелодічні і підносять ще більше святочний настрій.
Вірні і цього разу принесли
кошики з пахучими стравами а на кінці Служби Божої о. Варґа посвятий їх. Всі
кошики були прикрашені вишитими салветками і квітами.
По закінченні Богослужіння всі
віталися традиційним «Христос воскрес, Воістину воскрес» і бажали одні другим
щасливих свят. Було цікаво також показати хто вишив кращу салветку або
похвалитися гарною паскою або гарними писанками і крашанками. Тому Великдень і
вважається найгарнішим святом, бо справді багато того гарного і смачного
користається саме у святкуванні Великодня.
Всі спішать додому, щоб
продовжити з ганими звичаями, смачним сніданком, який складається з шинки, ковбаси,
сира, яєць, масла, паски, колачів, а все це здається ще смічнішим після
тривалого посту. Після того ще змагаються у розбиванні крашанок а маленькі діти
заглядають до імпровізованого гніздичка, де зайчик мав принести подарунки.
Нема коментара:
Постави коментар