Борис Небесний
5. листопада 1937. – 15. жовтня 2013.
Борис Небесний народився 5 листопада 1937
року у Босанській Ґрадішкі, Босня і Герцеговина. Ґімназію
закінчив після ІІ Світової війни у інтернаті у Босанській Ґрадішкі.
Зараз іще не знаю про його
дальше навчання, але коли я його впізнав 1997 року, він мав титул маґістра і
був на високій посаді у Виконавчій раді Автономного Краю Воєводини.
Шукаючи по матеріялах, яких маю,
знаходжу, що Борис Небесний був у редакції «Українського слова» (часопис у
виданні Товариства української мови, літератури і культури Воєводини, пізн.
засвоїло назву «Просвіта» з Нового Саду) з першого номера. У тому ж першому
номері «Українського слова» 1966 року Борис Небесний написав текст «Нова
батьківщина». У «Українському слову» № 2, 1997 року Борис Небесний написав тексти: «Початкове життя переселенців до
Боснії» та «Пошукаймо спільні корені».
4 травня 1997 року організовано Річні
збори Товариства української мови, літератури і культури Воєводини («Просвіта»).
Борис Небесний тоді вже був в призідії Товариства. Він забеспечив для зборів
великий зал Виконавчої ради Воєводини.
Я тоді перший раз стрінувся з ним а після
того вже стрічалися частіше, бо і я зачав приходити на засідання призідії Товариства
у Новому Саді.
Вже 29 червня того року поїхала делегація
Товариства на Україну навязувати контакти для співпраці. В делегації були Борирс Небесний, о. Стефан Пітка і я. Делегація тривала до 3 липня.
У «Українському слові» № 3 з 1997 року
Борис Небесний написав тексти: «Делегація Товариства в Україні» і «Стежками
предків – шукаємо свої корені».
У «Українському слові» № 4 з 1997 року
Борис Небесний написав текст: «Про культурно-просвітне співробітництво».
У «Українському слові» № 5 з 1998 року
Борис Небесний написав тексти: «Слідами переселення – Українці у Босні до ІІ
Світової війни» і «Переселення - наша доля».
У «Українському слові» № 6 з 1999 року
Борис Небесний написав текст: "Українці Інджії".
Тоді прийшов час, коли у Товаристві
зрозумілося, що необхідно організувати навчання української мови для наших
дітей. Борис Небесний тоді був впливова особа у Виконавчій Раді Воєводини і в
добрій мірі, заслуга його, що наступних чотири роки у Сербії організовано Літні
школи українознавства.
Перша Літня школа відбувалася у хотелі
Електровоєводини на Фрушкій Горі з 16 липня по 16 серпня 1998 року. Борис
Небесний був у Шкільній раді.
У «Українському слові» № 8 з 2000 року
Борис Небесний написав текст: «Надзвичайна росповідь про Новоасдські мости».
3. Літня школа відбувалася з 2 по 16 липня
у шкільному інтернаті у Бачкім Петровці. Ця школа відбувалася у дуже добрих
умовах а знову завдяке Борисові Небесному бо він забеспечив, щоб це платила
Виконавча Рада Воєводини.
3. Всесвітній форум українців
відбувся з 18 по 21 серпня 2002 року у
Київі. Брали участь Борис Небесний і о. Стефан Пітка.
У «Українському слові» № 9 з 2002 року
Борис Небесний написав тексти: «Успіх наперекір клопотам Перша частина
четвертої літньої школи україністики «Просвіта» у Сремській Митровиці» і « Рідне село – святиня – Церовляни колись і
сьогодні».
Тої осіні організовано і другу частину
літньої школи, тобто організовано поїздку наших людей на екскурсію по Україні.
Їхало 50 наших людей ф екскурсія тривала десять днів. Організаторми були о.
Стефан Пітка і Борис Небесний.
2003 року збералися підписи для організування
Національної ради для українців Сербії. Щоб це перейшло успішно і українці
вибороли право мати свою Національну раду багато власного труду і впливу вложив
і Борис Небесний. Електорськими зборами, які відбулися 17 травня 2003 року
головував саме Борис Небесний.
Одна велика справа зроблена Борисом
Небесним. Він написав текст про всі дотеперішні переселення українців на
простори колишньої Югославії і це обявлено на інтернет сторінці: http://www.rastko.rs/rastko/delo/11869
Також можна прочитати цікавий текст з інтервю Бориса Небесного для україномовної
газети «Час і події» з Чикаго (США): http://www.chasipodii.net/article/4072/
Тепер коли пан Борис Небесний впокоївся,
слід іще раз сказати, що він впродовж кількох років дуже старався покращити
стан нашої громади у Сербії. Багато того і зробилося. Організація і
фінанасування Літніх шкіл україністики у Сербії. Заснування часопису Товариства
«Українське слово» і багато чого корисного висліджував і писав у тому ж часописі.Багато
зусиль вложив, щоб у наших осередках почалося з навчанням української мови у
початкових школах. І іще додамо про заснування Національної Ради Українців
Сербії.
Нехай від усіх нас Йому буде велика
подяка. Нехай спочиває у Господі!
Нема коментара:
Постави коментар