Празник у Сремській Митровиці

9 червня 2016 р. у Сремській Митровиці. На греко-католицькій парафії Вознесіння Господнього святкували храмовий празник. Для церковного празнику на парафії Вознесіння Господнього у Сремській Митровиці всі домашні парафіяни і парох приготовляються з окремим настроєм. Як говорив парох о. Варга, того дня у нашій парафії будемо мати багато гостей а між першими буде наш владика Апостольський Екзарх кир Юрій Джуджар, багато священиків і вірних з інших місцевостей.

      Ахерейська Літургія того дня була святочною і настрій у всіх був підвещений. З владикою у святочній Літургії брали участь священики: причасний Едвард Шпанович – генеральний вікар римо-католицької церкви у Сремській Митровиці, вікар крижевацько-сремський з Міклушевців о. Йоаким Симунович, декан сремський о. Михайло Режак, декан з Вуковару о. Володимир Маґоч, о Микола Ступяк з Каніжі, парох з Інджії о. Петро Дудка, з Петровців о. Володимир Седлак, з Бачінців о. Дарко Рац, з Беркасова о. Володимир Еделінскі, з Вербасу о. Ігор Вовк, о. Олександр Хміль, богослови Роман і Ярослав. 

Домашній парох о. Владислав Варґа привітав ще і сестер Служебниць, які були присутними на Службі Божій.

      Проповідував владика кир Юрій Джуджар а говорив найбільше про саме вознесіння Ісуса Христа на небо і що саме Його вознесіння говорить християнам і ще більше що воно принесло для них і на той спосіб дало можливість і всім віруючив також вознестися на небо. Він також привітав дамашніх парафіян з празником і побажав успішно закінчити акцію відновлення храму і довкілля у цьому ювілейному році.

     Перед закінченням Служби і початком процесії навколо храму о Варґа ще раз привітав і подякував всім значним гостям за присутність і наголосив, що цього року у нашій парафію приготовляється відзначення ювілеїв 130 років від засновання парафії і 110 років від побудови храму Вознесіння Господнього. Від дадав, що під кінець цього року буде приготовлена святочна академія з нагоди цих двох ювілеїв.

     Процесія довколо храму відбувалася по гарній погоді.

 Обходилося три рази, третій раз по всіх боках храму священики читили Евангелії а владика благословив храм і вірних свяченою водою.

     У парафіяльному домі відбувся святковий обід для владики і священиків а вірні з других місцевостей пішли до своїх рідних і знайомих на продовження святкування у домашньому настрої. 

Круглий стіл на тему «Конкурсне співфінансування громадських інтересів в області суспільного інформування – Звідки ми прийшли і куди ми йдемо?»

2 червня 2016 року у Новому Саді. Коаліція журналістів і медіа-асоціяцій організували круглий стіл на тему «Конкурсне співфінансування громадських інтересів в області суспільного інформування – Звідки ми прийшли і куди ми йдемо?», яке відбулося в приміщенні Медіа центру Воєводини у Новому Саді.

     Виступали представники міжнародної спільноти, міжнародних організацій, експерти в галузі засобів масової інформації і представники асоціяцій які зібралися у Коаліцію журналістів і медіа-асоціяцій.

     На круглому столі представлена «Біла  книга конкурсного співфінансування громадських інтересів в області суспільного інформування», яка представляє собою аналіз  і інші результата річного моніторінгу з боку УНС (Спілка журналістів Сербії), НДНВ (Незалежна спілка журналістів Воєводини), Анем (Асоціяція незалежних електронних медій) та Локал-прес (Асоціяція локальних і незалежних засобів масової інформації).

     «Біла книга» містить рекомендації щодо шляхів вдосноналення цього процесу, який  має важливе значення для реформування ЗМІ, вироблені членами НДНВ на основі даних, які зібрані протягом одного року діяльності за підсумками конкурсів на національному, обласному та місцевому рівні.  Книга видана в рамках проекту «Бути чи не бути для реформування ЗМІ в Сербії». Моніторінг співфінансування проектів засобів масової інформації підтримали Посольство Великої Британії та Посольство Австралії у Сербії.

     На круглий стіл були запрошені представники республіки, обласних та місцевих органів влади та засобів масової інформації, асоціяцій журналістів, громадських організацій, національних рад національних меншин.

     Про значення Конкурсного суфінансування громадських інтересів в області суспільного інформування говорили: Ms Julia Feeney, посол Австралії у Сербії, Ms Lucy Maizels, Перший секретар Посольства Великої Британії у Сербії, Sanja Stanković, Медійський відділ Місії ОЕБС-у у Сербії та Žužana Serenčeš, член НДНВ.

     Книжку презентували і говорили про дану проблематику: Snežana Milošević, генеральний секретар Локал-пресу, Milorad Tadić, голова АНЕМ-у, Nedim Sejdinović, голова НДНВ, Petar Jeremić, голова Виконавчої ради УНС, Svetozar Raković, генеральний секретар НУНС.

     З боку української громади Сербії і Національної ради української національної меншини у круглому столі брав участь Петро Ляхович, голова Відділу інформування у Національній раді а від наших журналістів був присутній редактор передачі «Українські обрії»  і рубрики вістей на Радіо Новий Сад Василь Дацишин.

Нова загорода коло нашої церкви

     22 травня 2016 року. У греко-католицькій парафії Вознесіння Господньо у Сремській Митровиці тривють роботи на відновленні. Вже писали про дотеперішні роботи, які вже закінчині або роспочаті і мають бути закінчині у скорому майбутньому, а цими днями почали мурувати нову загороду з чільного боку нашої церкви. Старий мур був вже перестарів і почав руйнуватися самий по собі.

     За кілька тижнів буде в нас храмовий празник і сподіємося, що ця частина роботи буде закінчиною, щоб самим парафіянам і їхнім гостям було гарніше святкувати.

Українська громада у Сербії відзначила «День перемоги»

15 травня 2016 року у Сомборі. З нагоди «Дня перемоги» над нацизмом у Другій світовій війні представники Національної ради української меншини і представники української громади відвідали меморіяльний цвентар у Сомборі, де поховане велике число бійців Третього українського фрону. 

З тої нагоди це зібрання віддало шану українським хероям покладанням синьо-жовтого вінка до центрального памятника та  хвилиною мовчання на пропозіцію голови Національної ради Йози Сапуна.

 Талановитий декляматор Филип Проник зачитав  вірш «Біля памятника».

     На цьому цвентарі поховане велике число молодих українських бійців, які звільняли це місто він німецьких окупантів а саме на березі ріки Дунай коло Батини. У битві коло Батини за 18 днів у листопаді 1944 року загинуло 1237 вояків Червоної армії Третого українського фронту.

     Українська громада Сербії памятає про своїх земляків, які тут лежать далеко від рідного краю і вже роками органзовуються відвідини цього Меморіяльного цвентару а памятник прикрашується синьо-жовтими вінками і квітами.

Посвячування гробів підчас Великодних свят

8 травня 2016 р. Українці Сремської Митровиці і Лачарку мають своїх рідних похованих аж на чотири кладовища. У Сремській Митровиці вже від давна існує греко-католицьке кладавище, між народом назване «Русинско гроблє», є також центральне міське кладовище і у Латярку є два сільска кладовища, старе і нове. На всіх цих кладовищах ховалися померлі українці Сремської Митровиці і Латчрку.

     Коли прийдеться посвячувати гроби наших покійних підчас Великодних свят це триває кілька днів. У Великодний понеділок парох парафії Вознесіння Господнього у Сремській Митровиці о. Владислав Варга виходить святити гроби на «Русинско гроблє», у великодний вівторок на велике міське кладовище. На ті два у Лачарку виходить у Томину неділю.

    На кладвищах у Митровиці вже прийнято такий звичай що люди чекають священика коло гробу свого покійника і коли закінчиться посвячування гробу, залишаються ще трохи біля нього і йдуть додому.

 Українці у Лачарку затримали старий звичай – всі йдуть за священиком від гробу до гробу і це є гарно і більш урочисто бо більше людей гарніше співають і саме по собі гарніше враження.

    Коли всі разом обійдуть всі гроби то на краю кладовища служать ще одну панахиду за померлих десь далеко на других місцевостях. 

Тут люди постелять на землю рушник а на нього покладуть коровай, якого спекла одна із українських жінок. Тут ще покладуть і торбинку до якої присутні люди кладуть гроші за священика і його помічника. По закінченні панахеди отець відкриває кожному присутньому по кавальчик короваю і говорить "Христос Воскрес!". Цей звичай дуже гарний і урочистей і він самий багато говорить про релігійність наших людей і почуття взаємовідносин і приналежність до української громади.

Великдень у нашій парафії

2 травня 2016 року у Сремській Митровиці. Одне з найбільших християнських свят – Великдень спадає у найбільш радісну подію у нашій церкві. Хоч цілий великодний цикл зміщує в собі довгий час посту і утремання від розваг, веселощів, їжі, а Квітна неділя приносить маленьке опущення, а за нею Страсний тиждень, який насечиний смутком, самий Великдень приносить вибух радости і розваг.

     Радість приходить вже з Великодним Утренням з чином процесії навколо церкви, несуться горогви, співаються великодні тропарі, коли звонять звона. В нашій церкві ця подія виглядає ще гарнішою бо у процесії і церкві обслуговують хлопці вбрані у українські костюми, які сторожили коло Ісусового гробу від пятниці до недільного ранку.

 Зайшовши до церкви, співються великодні наспіви а найчастіше «Христос восрес із мертвіх, смертію смерт подолав і тим, що в гробах життя дорував!». У церкві по підлозі розташовані численні кошики, цього разу було їх біля ста, з яких виглядають гарні паски, шинка, ковбаса, сир, крашанки, писанки, деякий цвіт, свічка. Все це, після довгого посту, приманює своїм виглядом і запахом.

     Підчас проповідді о. Владіслав вітав парафіян з Великодним а ще прочитав і вітання нашого Апостольського Екзарха кир Юрія Джуджара.

     Приступилося до посвячення пасок і іншого а потім настали взаємні вітанна між парафіяними. Придивлялися хто спік кращу паску або написав гарнішу писанку.

    На Великодній центральній Службі в церкві було менше людей, але і ця Служба Божа також гарна свої змістом через спів Великодних тропарів і пісень.

 По закінченні Богослужіння всі вірні приступили до мировання а наймолодші отримали по одну крашанку.

    Саме після цьої Служби відбулося найкраще представління. Діти – учні української мови або дитячий ансамбль «Коломийки» виводили гаївки. До цього їх приготовили мистецький керівник Микола Ляхович і учителька української мови Славка Канюга.

     Всім було цікаво дивитися як діти танцюють по колі і співають гарних пісень.

 На кінці і самі старші і всі інші діти, які були присутніми, взялися разом з дітьми до кола і всі разом виводили гаївки. Це перший раз, що таке показувалося у нашій парафії але сподіємося, що це перейде у традицію у нашій парафії і товаристві «Коломийка».

    Наш журналист на Радіо Новий Сад Василь Дацишин, побачивши відео-запис цьої події на Фейсбуці, поділився таким коментарем: «Файно, аж хвилі дрожіння проходять крізь мене, коли бачу що ті діти збережуть у пам'яті ті яскраві Святкові звичаї. Вони цього ніколи не забудуть, навідь після багато років блудіння життєвими стежками. І одного дня, коли хтось подумає, що, можливо усе минуле наших предків було пишло на марно, розбудяться ті колишні діти, згадають і своїх дітей навернуть на стежку збереження традицій. Одночасно, це буде й подяка за старання керівників Товариства, подяка людям, що підтримували цю важку, але одночасно й шляхетну долю носіїв української свідомості у діаспорі.»

Ще про відновлення нашої церкви Квітна неділя

24 квітня 2016 р. Сьогодні, на квітну неділю, коли прийшли до церкви на Богослужіння, побачили, що роботи на відновленні церковного будинку.

 Вже з вулиці видно, що з церковної загароди оббита штукатурка, яка була вже дуже стара і постійно відпадала і робила негарний вигляд. Остаточно зрозуміли, що її треба завсім відбити і зробити нову фасадну штукатурку, яка буде на довший час прикрашувати церковну загороду і самий будинок греко-католицької церкви Вознесіння Господнього у Сремській Митровиці.

     На сьогоднішній Службі Божій о. Владислав подав нове повідомлення: «Бачите, що почало відновлення нашої церкви. Минуло року општинський уряд обіцяв, що нам поможе – не поміг. Ми залишилися в боргу чотири тисячі євро і цього року нам дали чотири тисячі євро більше, так що отримали, як минулого разу сказав, мілйон динарів щоб могли продовжувати далі. Вітражі поскидали, ці два малі і сказали якщо бажає який донор – може в долині написати ім‘я. Цей один малий, один або другий, вже зайнятий від наших Ляховичів, Михайла диякона і Любки Капрцькі з Канади. Якщо хтось бажає може ще. В честь, як вони сказали, нашої церкви. Ми тут жили, родилися, хрестилися і бажаємо свою церкву помогти. Ці два вітражі коштують тисячудвісті якщо б були без іконів, а з іконою було б дві тисячі євро. Так що декотрі вже являлися, побачимо як знайдемо спосіб, щоб були в спільному стилі, ці два а мусіли б з Божию поміччю зробити і ці інші два. Бачимо що мур перед церквою потрібно трошка краще вирішити, є велика вологість, стеля яка відпадала. Маємо багато того зробити, але з Божию поміччю поволе йде. Минулого року вирішили дах, більше не пропускає і так ступаєм далі»

     Сьогодні, по нашому церковному календарі Квітна неділя, так що на кінці Служби Божої о Владислав посвятий вербу або як ми ще кажемо шуткую.

 Пізніше парафіяни взяли собі по кілька гілячок і понесли додому що зберігали домівку від лихої погоди або грози.

 На подвір‘ї церкви ніби били посвяченими гілочками і говорили: «Шутка б‘є, не заб‘є, за тиждень Великдень!».