Стрітення Господнє у Сремській Митровиці, 2015 р.

     За церковним календарем 15 лютого святкують Стрітення Господнє. Відзначають його в пам'ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після його народження.

     У народі ж 15 лютого теж вважалося особливим. У давнину в цей день спостерігали за погодою з ранку до вечора, а іноді навіть записували її погодинно. Адже за народними уявленнями 15 лютого зима зустрічається з весною.

     У день Стрітення Господнього в церквах, за традицією, освячують свічки. Традиція ця походить зі стародавнього звичаю влаштовувати в день Стрітення хід містом із запаленими світильниками (на зразок хресного ходу). Існує також повір'я, що ці свічки охороняють житло від удару блискавки. Коли в цей день приходили із церкви додому, то запалювали свічку. За народними віруваннями це захищало дім та майбутній урожай.

     У нашій церкві Вознесення Господнього у Сремській Митровиці на сьогоднішній Службі Божій також посячено свічки, які були з особливою увагою прикрашені. Після Богослужіння всі понесли посвячені свічки додому.

Активність Відділу інформування

     Відділ інформування у Націнальній раді української національної меншини старається виповняти свої обов‘язки на забеспиченні кращого інформування для української громади у Сербії. У даний момент регіон Срем недостатньо покретий локальним інфоруваням, крім Інджії, в якій випускається україномовна передача на хвилях локального Радіо Інджія. Всі інші міста регіону не мають такі або подібні передачі.

     Голова Відділу інформування Петро Ляхович 12 лютого відвідав локальне Радіо Озон у Сремській Мітровиці з наміром домвитися про укладання спільного проекту і заявитися на місцевий конкурс для фінансування проектів на полі інформування. Вони не були проте співпраці але пояснили, що вони вже передали свій проект і що не можуть передавати другий, бо не позволяє новий закон. Петро Ляхович запропонував, щоб зявилися на конкурс, якого відкрив Секретаріят культури і інформування АКВ. Чекаємо на відповідь.

     13 лютого голова Національної ради Йозо Сапун і голова Відділу інформування Петро Ляхович відвідали регіональне телебачення Сремська Телевізія з токим самим наміром, щоб спільно з ними заявитися на конкурс Міністерства культури і інформування. Вони також вже заявилися зі своїм проектом на конкурс Секретаріяту культури і інформування Автономного Краю Воєводини.

     Представників Національної ради приймила директор маркетінґу Сремської Толевізії Єлена Божічанін. У конструктивній розмові її представлений проект а вона згодилася відпрацювати їх частину проекту і передати заяву на конкурс Міністерства культури і інформування.  Нам залишається тільки сподіватися, що конкурсна комісія надасть потрібні кошти і що українці у регіону Срем дістануть свою телевізійну передачу. У проекті передбачено щоб йшла одна півгоденна передача і одне повторення на місяць і так до кінця 2015 р.

Поштові значки

     Минулого року я стрічався з одним сусідом, який вже роками жиє в Австралії і у одній нагоді він мені показав свою колекцію поштових значок. Між багатьма значками мені звернуло увагу знайоме обличчя Блаженнішого Патриярха Йосифа Сліпого. Я зацікавився і затримався на тих значках. Запитав його чи знає він того Патриярха і що то за країна, яка Його поклала на поштові значки. Про патриярха не знав нічого але пояснив мені яка це була країна. Він мені подарував два значки бо бачив що я дуже поцікавився ними. А чому вони мені були такі цікаві. Коли я, 1968-1972 рр. був учнем Української Папської малої семінарії у Римі, то я мав нагоду бачити Патриярха Йосифа, після Його визволення з Сибіру і коли Він прибув до Риму, брав участь на Службах Божих, яких Він служив у Соборі Святої Софії у Римі. Багато років пізніше я також мав нагоду помолитися коло гробу Блаженнішого Патриярха Йосифа Сліпого у церкві св. Юрія у Львові.

    Хочу показати і Вам ці поштові значки і подати текст, в якому пояснують як до того прийшло а у другому тексті про велич постатті Блаженнішого Патриярха Йосифа Сліпого і що він значить українському народові і церкві.

Церковний Вісник  - 7 січня 1979

Небувале  філателістичне видання

(першоднівка)

     Містимо першоднівку різдвяних поштових значків на пошану Блаженнішого Патріярха Йосифа , що їх випустило самостійне князівство-провінція Ґат Ривер (Hutt River Province Principality) у Західній Австралії.

     З нагоди такої небувалої події я хочу подати коротко хоч деякі інформації про саме князівство та чому саме постать Блаженнішого Патріярха Йосифа вибрано на це філателістичне видання.

     370 миль на північ від міста Перт у Західній Австралії, недалеко побережжя Індійського Океану, саме і є територія князівства-провінції Ґат Ривер. Її теперішній володар, принц Леонард, на підставі певних старих законів Австралії 1 квітня 1970 р. Виступив із своєю територією, приблехно в 30 квадратних миль, зі складу австралійського комонвелту та проголосив її незалежним князівством (принципалиті) під назвою «Провінція Ґат Ривер». Князівство має власний уряд, пошту, поштові значки та власні гроші. Воно намагається зав‘язати щораз більше міжнародних дипломатичних зв‘язків. Сам принц Леонард – великий прихильник мистецтва та консервації природи.

     На терені князівства збудовано каплицю, що її прикрасив знаний австарівський мистець-маляр лорд Франк Пеш. При вході до каплиці на видному місці приміщено портрет Їх Блаженства Патріярха Йосифа. Каплиця призначена для вжитку всіх віровизнань.

     27 лютого 1978 р амбасадор князя Леонарда був на послуханні  в Їх Блаженства Патріярха Йосифа та передав йому – «Йосифові Сліпому, Кардиналові і Верховному Архиєпископові, Патріярхові Києва і Галичі і всієї України» - спеціяльний орден Леонарда за велику та надзвичайну силу хрисиянського духа, що її він виказав під час своєї каторги та після звільнення в Римі в обороні справжнього християнства.

     За ті саме чесноти князівство Ґат Ривер вшанувало Їх Блаженство тепер  знову серією значків з нагоди Різдва Христового. Супровідне письмо при випущенні цієї серії значків подає інформації про самого князя Леонарда, подає вістку про призначення ордену принца Леонарда Їх Блаженства та подає історію життя, священослужіння і мартирології Їх Блаженства в комуністичних в‘язницях. Після переліку заслуг і чеснот Патріярха Йосифа підкреслено, що саме ця обстанова спонукала князівство вшанувати чільного представника христіянства наших днів випуском спеціяльної серії різдвяних значків.

     Це небувале видання без сумніву ввійде до історії не тільки філателії, але теж до історії християнського світу, бо в далекій Австралії знайшлися шляхетні люди, що зуміли влучно підхопити значення особи Блаженнішого Патріярха Йосифа як справжньо незламного воїна-борця за право визнавати християнську віру та визнали його саме в різдвяний час маяком справжнього християнства, що борикається у хвилях розбурханого й замряченого тогочасного світу. Д-р Роман Смик

Актуальність постаті Патріарха Йосифа Сліпого

     Блаженніший Патріарх, Кардинал Йосиф Сліпий був і залишається серед інших достойників Українського Народу духовним світочем, батьком, ісповідником віри, незламним захисником людської гідності перед безбежницьким руйнівним режимом, визнаним богословом, науковцем, письменником світового значення. Ціле своє життя, не втрачаючи надії навіть у найважчі часи для нашого народу, Блаженніший Патріарх Йосиф жертвував на вівтар служіння Богові та Україні.

     Життєвий приклад Патріарха Йосифа не може загубитися чи залишатися надбанням лише історичних творів, але продовжує заохочувати кожне покоління українців.

     (Уривок з тексту аутора о. Андрія Романківа, голови Фундації «Справа Патріарха Йосифа Сліпого».)

Богоявлення у Сремській Митровиці

     19 січня 2015 року у грекокатолицькій церкві Вознесення Господнього у Сремській Митровиці. Богоявлення або Водохреща, як у нас ще називають це велике свято, святкували і парафіяни у Сремській Митровиці. Хоч був робочий день а багато парафіян мусіли піти на свою роботу, у церкві було гарне число вірних, бо всі вони бажали взяти свяченої води, яка на цій Службі святочно посвячується. Свячену воду зберігають у своїх домах аж до наступного року і вважають її оберігом для дому, всіх членів сімї і тварин у подвірї.

   На річці Сава домашня православна церква організовує плавання за богоявленьський хрес. На березі ріки зійшлося багато мешканців для яких цей звичай дуже цікавий, хоч більшість х них вважають це національним празником а ні релігійним, а тих, які плавали було також гарне число. Вже кілька останніх років поряд із чоловіками плавають і жінки.

Засідання Ради інформування Національної ради української національної меншини

16 січня 2015 року у Новому Саді. Східно з Статутом і діяльністю НРУНМ прийшов час, коли з початку року потрібно прийнати плани активності і фінансування  у поточному році. З того приводу перші мають засідати Ради інформування, освіти та культури, потім Виконавча рада і на кінець Національна рада, яка засвоює загальні плани праці і фінансій.

     Перша засідала Рада інформування у присутності всіх членів ради: Петро Ляхович – голова і члени: Наташа Петрович, Оксана Стецюк, Ольга Скопляк та Андрій Паньков. У технічних справах помагав секретар НР Далібор Пєкні.

     Рада інформування у новому склеканні взялася серйозно до праці, яка відповідальна і обсяжна, а найбільше через прийняття нових законів про інформування на локальному рівні та закон про електронні медії. У бажанні зберегти вже всі осягнуті і використані можливості у інформуванні на українській мові, писані видання, передачі по Телебаченні і Радіо РТВ а також і на місцевих радіо у Кулі, Вербасі і Інджії а по можливості порушити нові у Сремській Митровиці, Білгороді і Регіону Срем.

     Працюючи по Денному порядку обговорено стратегію розвитку інформування українською мовою і що потрібно робити протягом поточного року, щоб осягнути вже згадані мети. Крім традиційних засобів інформування поставлено вагу і на нові можливості на полі інформування а саме по інтернеті через веб сторінки, блоги та соц-мережі. Всі згодилися, що інформації найскоріше розширюється саме на той спосіб.

     Пропоновано конкретні заходи а по перше організувати курс для наших молодих у відкриванні і упорядковуванні веб сторінок і блогів, щоб на той спосіб знайшлися у кожному осередко по двоє молодих, які мають нахил до писання. На той спосіб інформації с усіх місцевостей були б скоро поміняні з іншими осередками а з тих блогів могли б отримувати інформації і наші видавничі установи і радіо і ТБ передачі.

     Інший також дуже потрібний захід, організування наради членів Ради з нашими журналістами і редакторами, які працюють на вже існуючих передачах і можливо з одним журналістом з Спілки незалежних журналістів Воєводини. Мета цієї наради сясувати всі досвіди, які повязані з новими умовами фінансування передач українською мовою на локальних медіях і як показалося пристосовування до нових законів, окремо тому, що всі локальні медії мусять бути привітазовані до 1-го липня.

     Було мови й про упорядковування веб сторінки Національної ради і прийнято, що ця сторінка має бути репрезантитивною і виносити більш офіційні дані про працю НР а так само щоб подавала звязок до всіх веб сторінок наших інших установ і товариств, в котрих було б більш інформацій про активності тих установ і товариств.

      У подальшій праці прийнято план активності і фінансовання  за 2015-ий рік. 

До грекокатолицької церкви Вознесення Господнього у Сремській Митровиці прийшов св. Миколай

     21 грудня 2014 р. у грекокатолицькій церкві Вознесення Господнього у Сремській Митровиці. Свято св. Миколая було 19 грудня але св. Миколай заявив парафіянам у Сремській Митровиці, що Він прийде принести подарунки дітям у наступаючу неділю.

     У неділю на Велику Службу Божу прийшло набагато більше вірних із своїми дітьми а як кінець наблизувався у церкві бувало все більше людей та дітей. Всі вже знали, що має прийти св. Миколай з своїми янголятами і принести багато подарунків.

     На кінці Служби Божої парох о. Владислав Варґа запросив дітей вийти у передню частину церкви і заспівати пісню до св. Миколая «Ой, хто, хто Миколая любить?», може св. Миколай тут вже близько, почує гарний спів і поспішить, щоб добрі діти на нього не чекали довго.

    І справді на дверах церкви зявився св. Миколай, всі з радістю дивилися на нього а маленькі діти аж розплющили очі. Святий Миколай привітався з усіма і пояснив, що Він щойно зійшов з Неба і що почув, що тут є багато добрих дітей і поспішив нагородити їх. 

Він сів на стілець і запросив дітей заспівати пісень і деклямувати фіршів. Охочих дітей, показати що нового навчилися, було багато, бо прийшли учні, які навчаються українську мову а також і учні, які вивчають русинську мову. Було чути кілька гарних пісень і багато віршів, чи українською, чи русинською мовами.

     Святий Миколай почав запрошувати одну за одною дитину і кожній вручив гарний пакуночок і промовив гарне слово. Кожна дитина скористалася нагодою зфотографуватися з св Миколаєм.

     Коли всі діти отримали свій подарунок всі разом зфотографувалися.

Славка Канюга, Микола Ляхович, Фетко Канюга, Весна Лещук і Марія Ляхович

     І на кінці слід згадати, що і цього року роль св. Миколая виконав Фетко Канюга, роль янгола виклнала Марія Ляхович а учнів української мови приготовляли Славка Канюга і Весна Лещук. 

День украïнськoï писемнoстi та мoви

     14 грудня 2014 р у Культурному центрі Нового Саду. Маніфестацію « День украïнськoï писемнoстi та мoви» організувало Товаристо української мови, культури і літератури «Просвіта» з Нового Саду.

 Маніфестація відбувалася у гарному залі Культурного центру Нового Саду, яку відкрив і привітав гостей голова Товариства «Просвіта» Мирослав Гочак. Він згадав що це вже пятий рік як Товаристо «Просвіта» організовує «День української писемності та мови», яке відзначається українцями 9 листопада.

 Гостями були: о. Владислав Варґа с Сремської Митровиці, о. Юліян Рац з Нового Саду, о. Віталій Лотоцький з Кули, о. Петро Дудка з Інджії, третій секретар Посольства України Богдан Кость, четверочлинна делегація з Івано-Франківська.

     Ведучим програми був Василь Дацишин. Він сказав пару гарних речень про українську літературу а тоді представив Ярослава Комбіля як багатолітнього культурного діяча, керівник культурницьких товариств, видавництва, літератор а останніми роками перекладач української сучасної літератури і став членом Спілки письменників України.

  Ярослав Комбіль прочитав реферат у якому представив старших і молодших сучасних письменників України. Він і сам перекладав деякі вірші на сербську мову сучосних українських поетів.

 Його переклади читали Філіп Проник, Олена Кузьма та Василь Дацишин.

    Василь Дацишин і Ярослав Комбіль говорили ще про факт, що набагато більше перкладено сербської літератури на українську мову і друковано у Україні ніж оборотньо. Україська літератури набагато краще трактується у світі.

     Василь Дацишин представив Петра Ляховича як редактора і аутора збірника статей про видатного чоловіка о. Стефана Пітку.

 Петро Ляхович говорив про саму книжку, про о. Стефана Пітку, про свою зайнатість писанням та трохи і про себе самого.

     Про паралели між Тарасом Шевченком та Петром Петровичем Нєґошем говорив  др. Стеван Констатінович.
     І на закінчення Мирослав Гочак говорив про останній номер "Українського слова" а також пояснив, що зараз с початку наступного року вийде нове число. Він також з кілька речень звернувся і на видавництво "Рідне слово".