Нова загорода коло нашої церкви

     22 травня 2016 року. У греко-католицькій парафії Вознесіння Господньо у Сремській Митровиці тривють роботи на відновленні. Вже писали про дотеперішні роботи, які вже закінчині або роспочаті і мають бути закінчині у скорому майбутньому, а цими днями почали мурувати нову загороду з чільного боку нашої церкви. Старий мур був вже перестарів і почав руйнуватися самий по собі.

     За кілька тижнів буде в нас храмовий празник і сподіємося, що ця частина роботи буде закінчиною, щоб самим парафіянам і їхнім гостям було гарніше святкувати.

Українська громада у Сербії відзначила «День перемоги»

15 травня 2016 року у Сомборі. З нагоди «Дня перемоги» над нацизмом у Другій світовій війні представники Національної ради української меншини і представники української громади відвідали меморіяльний цвентар у Сомборі, де поховане велике число бійців Третього українського фрону. 

З тої нагоди це зібрання віддало шану українським хероям покладанням синьо-жовтого вінка до центрального памятника та  хвилиною мовчання на пропозіцію голови Національної ради Йози Сапуна.

 Талановитий декляматор Филип Проник зачитав  вірш «Біля памятника».

     На цьому цвентарі поховане велике число молодих українських бійців, які звільняли це місто він німецьких окупантів а саме на березі ріки Дунай коло Батини. У битві коло Батини за 18 днів у листопаді 1944 року загинуло 1237 вояків Червоної армії Третого українського фронту.

     Українська громада Сербії памятає про своїх земляків, які тут лежать далеко від рідного краю і вже роками органзовуються відвідини цього Меморіяльного цвентару а памятник прикрашується синьо-жовтими вінками і квітами.

Посвячування гробів підчас Великодних свят

8 травня 2016 р. Українці Сремської Митровиці і Лачарку мають своїх рідних похованих аж на чотири кладовища. У Сремській Митровиці вже від давна існує греко-католицьке кладавище, між народом назване «Русинско гроблє», є також центральне міське кладовище і у Латярку є два сільска кладовища, старе і нове. На всіх цих кладовищах ховалися померлі українці Сремської Митровиці і Латчрку.

     Коли прийдеться посвячувати гроби наших покійних підчас Великодних свят це триває кілька днів. У Великодний понеділок парох парафії Вознесіння Господнього у Сремській Митровиці о. Владислав Варга виходить святити гроби на «Русинско гроблє», у великодний вівторок на велике міське кладовище. На ті два у Лачарку виходить у Томину неділю.

    На кладвищах у Митровиці вже прийнято такий звичай що люди чекають священика коло гробу свого покійника і коли закінчиться посвячування гробу, залишаються ще трохи біля нього і йдуть додому.

 Українці у Лачарку затримали старий звичай – всі йдуть за священиком від гробу до гробу і це є гарно і більш урочисто бо більше людей гарніше співають і саме по собі гарніше враження.

    Коли всі разом обійдуть всі гроби то на краю кладовища служать ще одну панахиду за померлих десь далеко на других місцевостях. 

Тут люди постелять на землю рушник а на нього покладуть коровай, якого спекла одна із українських жінок. Тут ще покладуть і торбинку до якої присутні люди кладуть гроші за священика і його помічника. По закінченні панахеди отець відкриває кожному присутньому по кавальчик короваю і говорить "Христос Воскрес!". Цей звичай дуже гарний і урочистей і він самий багато говорить про релігійність наших людей і почуття взаємовідносин і приналежність до української громади.

Великдень у нашій парафії

2 травня 2016 року у Сремській Митровиці. Одне з найбільших християнських свят – Великдень спадає у найбільш радісну подію у нашій церкві. Хоч цілий великодний цикл зміщує в собі довгий час посту і утремання від розваг, веселощів, їжі, а Квітна неділя приносить маленьке опущення, а за нею Страсний тиждень, який насечиний смутком, самий Великдень приносить вибух радости і розваг.

     Радість приходить вже з Великодним Утренням з чином процесії навколо церкви, несуться горогви, співаються великодні тропарі, коли звонять звона. В нашій церкві ця подія виглядає ще гарнішою бо у процесії і церкві обслуговують хлопці вбрані у українські костюми, які сторожили коло Ісусового гробу від пятниці до недільного ранку.

 Зайшовши до церкви, співються великодні наспіви а найчастіше «Христос восрес із мертвіх, смертію смерт подолав і тим, що в гробах життя дорував!». У церкві по підлозі розташовані численні кошики, цього разу було їх біля ста, з яких виглядають гарні паски, шинка, ковбаса, сир, крашанки, писанки, деякий цвіт, свічка. Все це, після довгого посту, приманює своїм виглядом і запахом.

     Підчас проповідді о. Владіслав вітав парафіян з Великодним а ще прочитав і вітання нашого Апостольського Екзарха кир Юрія Джуджара.

     Приступилося до посвячення пасок і іншого а потім настали взаємні вітанна між парафіяними. Придивлялися хто спік кращу паску або написав гарнішу писанку.

    На Великодній центральній Службі в церкві було менше людей, але і ця Служба Божа також гарна свої змістом через спів Великодних тропарів і пісень.

 По закінченні Богослужіння всі вірні приступили до мировання а наймолодші отримали по одну крашанку.

    Саме після цьої Служби відбулося найкраще представління. Діти – учні української мови або дитячий ансамбль «Коломийки» виводили гаївки. До цього їх приготовили мистецький керівник Микола Ляхович і учителька української мови Славка Канюга.

     Всім було цікаво дивитися як діти танцюють по колі і співають гарних пісень.

 На кінці і самі старші і всі інші діти, які були присутніми, взялися разом з дітьми до кола і всі разом виводили гаївки. Це перший раз, що таке показувалося у нашій парафії але сподіємося, що це перейде у традицію у нашій парафії і товаристві «Коломийка».

    Наш журналист на Радіо Новий Сад Василь Дацишин, побачивши відео-запис цьої події на Фейсбуці, поділився таким коментарем: «Файно, аж хвилі дрожіння проходять крізь мене, коли бачу що ті діти збережуть у пам'яті ті яскраві Святкові звичаї. Вони цього ніколи не забудуть, навідь після багато років блудіння життєвими стежками. І одного дня, коли хтось подумає, що, можливо усе минуле наших предків було пишло на марно, розбудяться ті колишні діти, згадають і своїх дітей навернуть на стежку збереження традицій. Одночасно, це буде й подяка за старання керівників Товариства, подяка людям, що підтримували цю важку, але одночасно й шляхетну долю носіїв української свідомості у діаспорі.»

Ще про відновлення нашої церкви Квітна неділя

24 квітня 2016 р. Сьогодні, на квітну неділю, коли прийшли до церкви на Богослужіння, побачили, що роботи на відновленні церковного будинку.

 Вже з вулиці видно, що з церковної загароди оббита штукатурка, яка була вже дуже стара і постійно відпадала і робила негарний вигляд. Остаточно зрозуміли, що її треба завсім відбити і зробити нову фасадну штукатурку, яка буде на довший час прикрашувати церковну загороду і самий будинок греко-католицької церкви Вознесіння Господнього у Сремській Митровиці.

     На сьогоднішній Службі Божій о. Владислав подав нове повідомлення: «Бачите, що почало відновлення нашої церкви. Минуло року општинський уряд обіцяв, що нам поможе – не поміг. Ми залишилися в боргу чотири тисячі євро і цього року нам дали чотири тисячі євро більше, так що отримали, як минулого разу сказав, мілйон динарів щоб могли продовжувати далі. Вітражі поскидали, ці два малі і сказали якщо бажає який донор – може в долині написати ім‘я. Цей один малий, один або другий, вже зайнятий від наших Ляховичів, Михайла диякона і Любки Капрцькі з Канади. Якщо хтось бажає може ще. В честь, як вони сказали, нашої церкви. Ми тут жили, родилися, хрестилися і бажаємо свою церкву помогти. Ці два вітражі коштують тисячудвісті якщо б були без іконів, а з іконою було б дві тисячі євро. Так що декотрі вже являлися, побачимо як знайдемо спосіб, щоб були в спільному стилі, ці два а мусіли б з Божию поміччю зробити і ці інші два. Бачимо що мур перед церквою потрібно трошка краще вирішити, є велика вологість, стеля яка відпадала. Маємо багато того зробити, але з Божию поміччю поволе йде. Минулого року вирішили дах, більше не пропускає і так ступаєм далі»

     Сьогодні, по нашому церковному календарі Квітна неділя, так що на кінці Служби Божої о Владислав посвятий вербу або як ми ще кажемо шуткую.

 Пізніше парафіяни взяли собі по кілька гілячок і понесли додому що зберігали домівку від лихої погоди або грози.

 На подвір‘ї церкви ніби били посвяченими гілочками і говорили: «Шутка б‘є, не заб‘є, за тиждень Великдень!».

Продовження відновлення греко-католицької церкви Вознесіння Господнього у Сремській Митровиці

10 квітня 2016 року. Як настав час відзначення 110 років від побудови греко-католицької церкви Вознесіння Господнього у Сремській Митровиці, так і приступилося до відновлення самого будинку церкви. В минулому році зроблена велика частина відновлення а саме зремонтований цілий дах і замінені крокви які тримають цілу стелю.

     Зараз коли вже минула зима, троха віддихнулося і призбиралося ще потрібних коштів, приступилося до подальших робіт на відновленні церкви. Цими днями прийшли фахівці і поскидали два великі і два малі вікна, на яких зроблені вітражі. У тому підприємстві спеціяльною технікою відновлять ці вітражі і за це буде потрібно місяць часу. Але що сказав про це парох о. Варґа на сьогоднішному Богослужінні:

     «Як бачимо є якісь зміни у церкві, троха зимно, троха дує, боїмося щоб щось не вдарило, так що майстрі які скидали вітражі вже в саму вечір, як вже дощ падав не закінчили завні закрити, так що нам залишилося закінчити за «недай Боже», бо це буде так стояти до половини травня. Вітражі робляться спеціяльною технікою, мусять скидати кожну частинку, класти свинцю і знову складати. Це дуже велика робота. Це підприємство вже раніше, 2006 року мало це зробити але тоді не було грошей бо будувалася домівка у той час і було це дуже дорого. Будуть відновлені ці два великі і ті два менші, котрі, на жаль, порозбивані, бо були поскидані зберігаючі (захисні) сітки, не були вкладені знову і тому зараз мусимо заплатити за це що тоді не зробили. Вітражі коштують ці великі по тисячу двісті євро а ці маленькі довгі вісімсот вісімдесять євро. Багато танше від інших пропозицій. Вони вже робили по наших греко-католицьких парафіях у Керестурі, Дюрдєві і у Міклошевцях, так що наш владика каже що вони вже доказані і мають багаторічну традицію. Коли згадуємо, декотрі і питали мене чи існує можливість щоб це хтось профінансував, був донором, і нормально коли б був донором так було б на вітражі написане його ім‘я, таяк у Міклошивцях бачив, було б написане, 2016 року відновив той і той, або родина або спільно дві родини, таяк ті дві німецькі сім‘ї, що профінансували ось той вітраж. Якщо хтось бажає, це можливо зробити але треба скоро бо за тридцять робочих днів буде закінчино, нам потрібно це знати. Якщо бажає хтось з інших країн, в Канаді і так подібно. Мушу вам сказати що ми отримали поміч від міста, мілйон динарів, це велика поміч, на яку ми вже кілька років чекаємо, щоб щось дали за цю церкву, якій 110 років, ось плакат стоїть щоб дехто запитався що робиться. Минулого року зробили найбільшу частину, це новий дах, але залишилася стиля, яка відпадає, існє ще багато малювання стін і стилі, також загорода і ще парохія. Хтось мені сказав що у центрі нема більш запущеної фасади яка є на нашому парафільному домі. Але добре, рушили від церкви і тепер робляться вітражі.»

     У продовженні о. Владислав сказав що суботою мають приходити діти до парафії на навчання, на якюсь віронауку, спілкування, майстеркласи, щоб приготовилися до Великодня. 

Дитяче пущення

     12 березня 2016 року у Сремській Митровиці відбулося пущення для дітей. Захід відбувся у парафіяльному залі греко-католицької церкви Вознесення Господнього у Сремській Митровиці. Ініцятором був домашній парох о. Владислав Варґа а у програмі брали діти домашніх парафіян, діти, які відвідують забавний майстер клас при парафії, яким керує Данієла Хорняк, учні русинської мови учительки Моніка Абодї і учні української мови учительки Славки Канюга.

     У першій частині програми діти представили маскембаль, далі влаштували різні дитячі забави і на кінці поділилися у групи і зробили квізове змагання.

    Фотографії найкраще покажуть як дітям було того дня забавно у грекокатолицькій парафії Вознесення Господнього у Сремській Митровиці. Вітаємо цей задум бо і самі бачимо, що церкву відвідує все менше число дітей, а на цей спосіб вони привчаються за початок хоч заходити до парафії.