Мої відвідени родини і української громади у Торонті

     Одна з найсильніших українських громад за кордоном є у Канаді і тому всі ми бажаємо хоч один раз у своєму житті поїхати там і самі побачити і відчути як вони там живуть і як організовані релігійні і громадські активності. Я особисто мріяв, що до кінця свого життя хоч один раз буду мати можливість так само відвідати мою родину і українську громаду у Канаді. Надії, що це здійсниться бували все менші але одного дня прийшло запрошення він мого брата Михайла і його дружини Люби приїхати до них у гості і, що вони поможуть мені у вироблювані потрібної візи і всього, що потрібно для такої подорожі.

Тамара, Маріяна, Петро, Наташа і в долині Сара

     Прийшов той день, коли я мав сідати на літак і полетіти до Канади, мене випровадили мої рідні.

Десь над Австрією

     Мені це було перший раз летіти літаком і можу сказати, що це дуже гарно і цікаво.
   

Михайло, Таня і Петро

     У Торонті мене дочекали брат Михайло з дружиною Любою і сестра Таня з дітьми.

Петро і Михайло

Петро і памятник Ніколи Теслі

Люба і Михайло

     Вже наступного дня Михайло і Люба повели мене подивитися на водоспади Ніягари. Там побачив красу і силу природи. Тут бачив і памятник знаному у світі науковцю Николі Теслі і місто Ніягара Фолс, яке більше нагадує на розважальний парк.

Петро коло церкви Різдва Пресвятої Богородиці коло Ніягара Фолсу

     Тут недалеко існує деревяна українська греко-католицька церкви Різдва Пресвятої Богородиці, яка є дуже гарна але не має багато парафіян у тій частині Канади.

Святомиколаївська церква у Торонті

Квітна неділля у Святомиколаївській церкві

     У першу неділлю мого перебування у Торонті була Квітня неділля. Ми з братом Михайлом і братовою Любою поїхали на Богослужіння до церкви св. Миколая. Це найкраща наша церква у Торонті, у котрій служать чотири священника і два диякона. І мій брат Михайло служить у цій церкві як диякон.

Великодний базар коло Святомиколаївської церкви на квітну неділлю.

     Після третьої Служби Божої у Церковному залі відбувся Великодний ярмарок. Продавалися писанки, паски, колачі, торти і тп... Я зауважив, що кожна церква має великий зал, переважно під церквою. В тих залях відбуваються спілкування парафіян і ріжні церковні та релігійні заходи.Церква є дуже гарна, велика, має багато парафіян і тому неділями у ній служиться аж три Богослужіння. У Канаді весна приходить пізніше ніж у нас так що того дня ще впав сніг.

Петро у спортивній залі у Торонті.

     Того дня по обіді Петро Писанюк повіз мене до центру міста Торонто, де ми подивилися на змагання з хокею між двома командами першого дивізіону Канади. Було дуже цікаво, спортивний зал великий і до того ще повний глядачів.

Петро і Таня на телевізійній вежі CN Тауер

    Наступного дня мене взяла сестра Таня до себе в гості а щоб мені було цікаво повела мене у центр міста Торонто, щоб піднестися на телевізійну вежу CN Тауер, яка є високою понад 500 метрів. Це також було цікаво, бо з тої вежі було видно дуже далеко, гарне місто і довколішні озера.

     Сестра Таня повела мене подивитися на українську парафію, де минулого року згоріла українська деревяна церква св. Іллі, а залишилася дзвіниця а по ній можна бачити як виглядала і церква. На тому самому місці почнеться з будовою нової церкви.

     Мені припало святкувати Великдень у Торонті, прожити цілий Страсний тиждень. Брат Михайло з дружиною Любою водили мене на всі Відправи до Святомиколаївської церкви, починаючи від Великого четверга.

Святомиколаївська церква у Торонті.

     Того дня читали двандцять Евангелій але цікаво, що повна церква вірних, які кланяються до землі після кожного Евангелія і всі активно беруть участь у віправі тримаючи книжечки.

Покладання Плащаниці у Святомиколаївській церкві у Торонті.

     У велику пятницю служили Покладання Плащаниці і знову так само повна церква, віправляється довго, чотири священники, два диякона, служащі хлопці. Плащаницю насили процесією через цілу церкву а поклавши Її до Гробу, ще довго відправляли а на кінці всі священники і вірні приступали на колінах, кланялися і цілували.

Михайло з онуками.

     У суботу Михайло і Люба організували фарбування крашанок разом із їхніми внуками. Це було дуже гарно і приємно а діти брали участь і помагали а за те отримали крашанки і понесли додому.

Посвячення Пасок у Святомиколаївській церкві у Торонті.

     У велику суботу у церковному залі посвячуються паски багато разів бо було б неможливо посвятити всі на раз.

Великоднє Утрення у Святомиколаївській церкві. Найближчий до нас о. Диякон Михайло Ляхович

      У суботу о 20.30 почалося Великоднє Утрення. Служили чотири священика і два диякона.

Великоднє Утрення у Святомиколаївській церкві. Процесія довколо церкви.

     Відправа була дуже гарна, перше йшли обхідом довкола церкви, співав дуже гарно церковний хор і не було жодних скорочень, як ми звикли у наших церквах. На кінці всі приступали поцілувати Хрест з привітом "Христос воскрес!".

     На Великдень у Святомиколаївській церкві відслужено три святочні Літургії і все знову було дуже святочно, співав хор "Виснівка" а по Службі Божій відбулося мировання. Потім святочність продовжилася по домах. Мої господарі приготовили великодній сніданок з посвчених страв з кошика і обовязковою паскою. До брата Михайла прийшли діти з онуками так що було дуже гарно і весело.

"Гаївки" у церковному залі церкви Успіння Присвятої Богородиці у Міссісага на Великдень.

     Після того всі разом поїхали до церкви Успіння Присвятої Богородиці у Місісага, де кожного року виводяться гаївки. У великому залі гаївки перше виводили дівчата з хору "Левада" у а другій частині програми до них прилучилися і присутні діти, яких було багато і всі разом бавилися в "Жучка" і виводили інші гаївки.

Церква Успіння Присвятої Богородиці, з лівого боку памятник Голодомору а з правого боку памятник-Хрест тисячолітті хрещення України-Русі.

     Того дня ми всі поїхали до нашої сестри Татяни на великодній обід, де перед обідом всі разом заспівали "Христос воскрес". Настрій був святочний і родинний і знова їли посвячені страви і паску.

      Почався останній тиждень мого гостювання у Торонті і тому мій брат Михайло бажав показати мені чим більше значних місцевостей для українців.

Українська католицька церква св. Йосифа у Торонті

     Ми відвідали українську католицьку церкву св. Йосифа, яка збудована два роки тому, дуже велика і гарна і має багато прибічних будинків, залів, офісів іт.п...

Памятник воїнам УПА і Дивізії Галичина

     У межах культурного центру св. Володимира ми відвідали українське кладовище, де відвідали памятник похованим воїнам УПА і багато могил воїнів Дивізії Галичина.

Памятник єпископам і священникам 

     Тут також і памятник українським єпископам і священникам, які служили і померли у Торонті. Українці кожного року відправляють панахиду білля цього памятника.

Вулиця Блур у Торонті

     Ми були і ходили вулицею Блур на якій кожного року відбувається парад і фестиваль українських товариств і організфцій Торонта. Михайло мені пояснив, що саме на це місце приходили перші українці.

Памятник Лесі Українки у Хай-парку у Торонті

     У Хай-парку були коло памятника Лесі Українки, де також українці вшановують память на українську писменницю і віпроавляють молибень. Памятник дуже гарний і на гарному місці.

Голова товариства КОУКЮ Татяна Лепка і Петро Ляхович

    Тут недалико зайшли до одного офісу, де працює Татяна Лепка, теперішня голова товариства КОУКЮ, яке роками гуртувало українців, переселенців з колишньої Югославії, а зараз бере участь у призберуванні помочі для України а також і для віднови грекокатолицької церкви у Девятині.

Михайло, Надія і Петро

     Я один день був в гостях у моєї сестри Надії, яка жиє недалеко Торонта. 

Надія і Петро

     Надія влаштувала мені екскурсію по околицях міста, де нам було гарно і відвідали кілька цікавих атрактивних місцевостей.

Петро і Михайло

     Брат Михайло і я проводили досить цікавих моментів, він вигравав на старосвітській бандурі, навіть і разом співали. Михайло недавно випустив компакт диск, на якому він грає на старосвітській бандурі і співає думи і народні пісні. Ми досить переглядали цікавих українських книжок, дивилися українські фільми, домовлялися про наш спільний проект - писання історії українців Сремської Митровиці. На кінці я висловлюю вдячність всім, котрі дбали про мене, доки я перебував у Торонті а окремо братові Михайлу і братові Любці.

    Щодо загальних вражень про життя українців у Канаді, я можу сказати, що українці почуваються у Канаді як у дркгій Україні. Вони там мають все українське, у Торонті і околиці існує 13 українських католицьких церков і пять православних. Мають українські садочки, школи, універсетити, радіо і телебачення, видавництва, книгарні, лікарів, крамниці іт.п... Можна бачити багато українських прапорів на хатах, прапорів і гербів на машинах...

     Українці Канади дуже часто організовують добродійні маніфестації, на яких призберуються кошти на поміч Україні, тому і держава Канада ставеться дуже прихельно до України і надає дуже велику поміч.

     Я повернувся додому щасливий, що мав нагоду бути і побачити як живуть українці Канади.