Плавання за Богоявленьський хрест

     19 січня 2014 р у Сремській Митровиці. Велике християнське свято Богоявлення відзначене в цілій Сербії, коли були організовані традиційні перегони плавання за Чесний Богоявленьський хрест.

     У Сремській Митровиці відслужено Святу архерейську літургію у церкві Святого Димитрія, після чого влаштовано процесію і традиційні перегони з плавання за Чесний Богоявленьський хрест, вже п’ятнадцятий раз.

     Переможцем лецарського змагання за звання «Носій Богоявленьського хреста» був Никола Бєліч з Сремської Митровиці, який перший доплавав до Богоявленьського хреста в ріці Сава у Сремській Митровиці.

     На відзначенні Богоявленьського плавання за чесний хрест було присутньо білля десять тисяч вірних і міщан Сремської Митровиці і околиці. Цього року брали участь найбільше число плавців, вісім дівчат і 138 хлопців. Між ними я запримітив і нашого Славка Павлюка з Лачарку.

     А у нашій церкві того дня відправлено святочну Службу Божу у присутності великого числа вірних. Цього року Богоявлення припало в неділю, коли люди не працюють а друге, прийшли взяти свяченої води, що ще шанується як релігійна традиція.

Різдво у Сремській Митровиці (і в моїй родині)

     7. січня 2014. року.

     Одне з найбільших а при тім і найрадосніших свят у українців є Різдво Христове. По своєму релігійному значінні Різдво Христове і є, попри Великодня, найбільше свято. Але чи існують ще якісь народи, у котрих різдвяні звичаї так дуже розвинулися і показали всі таланти українського народу. Таких гарних і чутливих пісень-колядок дуже багато створила співоча натура українського народу. Обрядові дійства, повязані з підготовкою і самим проведенням Різдва так сильно повязані з земним життям а одночасно доводять до підвещення духу і наблеження до небесного життя.

     Коли б бажав описати українське Різдво, було б потрібно багато часу і простору, але не буду, бо про це вже знається так багато. Я пригадую як ми у нашій сім’ї святкували Різдво, той Святий вечір, як нас батьки збирали білля себе, як колядували разом вдома а потім йшли до церкви на Північку.  Прикрашували яленку і часто прикраси самі виробляли з паперу, різних ангелеків або звізд, фарбували шишки і мама виробиляла з тіста колачиків, яких ми вивішували на яленку. Пізніше зявилися і цукерки у гарних різнобарвних, блискучих папірцях. Під ялинкою обовязково виробляли малий вертеп. Пригадую як до хати батько заносив солому і стилив її по підлозі а ми-діти чекали коли він зайде до хоти і кине в солому горіхів, горішків, може і цукерків або дрібних грошей. Мама приготовляла багато страв до Святої вечері і хоч у сім'ї було багато дітей і матеріяльна ситуація була скрутна, батьки зуміли нам влаштувати справжнє свято. Повечерявши, ми всі разом сиділи і колядували а мама так гарно співала і уміла багато колядок і цю любов перенесла на нас. Був також гарний звичай йти до найближчих рідних з колядками, від котрих ми отримували як заплату солодощів.

     Пізніше, коли я одружився і пішов з дому у своє помешкання, мама кожного року приймала нас на спільне святкування Святого вечора. Я з дружиною, а пізніше і з дітьми, а так само і інші мої брати з своїми сімя’ми, приходили до батьківського дому і спільно продовжували цю гарну традицію. Мама, хоч була змучена від великої праці доки приготовляла всі страви на вечерю, завжди була рада бачити нас білля себе. Так було доки батьки були живі. Батьки повмирали але Різдво залишилося у своєму значінні тільки ролі троха змінилися. Тепер ми збираємо до себе своїх дітей і внуків і приготовляємо Святий вечір, прикрашуємо ялинку а почали заносити до хати і дідуха. Молимося за нас, за тих, котрі відсутні і для наших покійних предків, котрі передали нам гарні звичаї українського Різдва. Також колядуємо і їдемо на Північку.

     У церкві також дуже гарно, багато людей і майже всі мають кантички з колядами. На Службі співаються колядки а також по її закінченні. На дворі всі вітаються з Різдвом Христовим, люди обнімаються і тільки чути одне і те саме «Христос раждається – Славім Його» і «Веселих свят». Є ще один гарний звичай, вірні заходять до пароха до хати колядувати і він їх також радо приймає і частує

     Є ще один гарний звичай у нашій родині. Як нас навчили наші батьки гуртуватися у їхній хаті, так нас і тепер тягне до тої хати. Наш брат Еміл запрошує всіх нас прийти до нього після Північки на каву. І знову повна хата і знову колядуємо і пригадуємо ті часи, коли батьки були живі і коли зуміли всадити у нас цю традицію святкування Святого вечора і Різдва. Нас тішить, коли бачимо, що ці традиції подобаються і нашим дітям і внукам і, що вони приймають їх від нас і передаватимуть своїм дітям. В тім є сила нашої української традиції святкування Різдва Христового. 

Канцеларія моніторінгу виконання прав національних меншин, гендерної рівності та діаспори у Сремській Митровиці

     Канцеларія моніторінгу виконання прав національних меншин, гендерної рівності і діаспору заснована як внутрішня організаційна одиниця – служба у рамках Міського правління культури, молодіжі і спорту.

          Канцеларія моніторінгу виконання прав національних меншин, гендерної рівності і діаспору у складі з статутом міста Сремська Митровиця виконує праці, які відносяться на:

     Моніторіг виконання прав членів національних меншин у областях культури, освіти, явного інформування, офіційне вживання мови і письма і в других важлевих областях для національної меншини, зробити інформацію та звіт про стан національних меншин, встановлення співробітництва з Національними радами національних меншин, співробітництво з Радою міжнаціональних відносин у місті і другі активності, які важлеві для моніторінгу виконання прав національних меншин.

Поле моніторінгу виконання прав національних меншин

     По попису мешканців у 2011. році на території Міста Сремська Митровиця є 79 940 мешканців а з того числа 6 707 вписалися,що належать до національних меншин, що майже 8,39 %. Найчисленіші громади меншин у місті: Хорвати 2 112, Роми 1194, Угорці 696, Русини 620, Українці 534, Словаки 281, Чорногорці 131, Македонці 126, Німці 103, а інші громади числять поодиноко менше 100 членів.

     Громади меншин у місті організовані через громадські спілки меншин, які займаються традиційною культурою і на той спосіб збергають і покращують свою культурну і національну ідентичність. Свої національні спілки мають: угорстка, німемцька, хорватська, ромська, українська, русинська і словацька громади.

     Взявши до уваги число членів меншин як і їхню організованість виходить, що меншенські громади є важлевим фактором у громадському житті у нашому місті.

     На полі моніторінгу виконання прав національних меншин, канцеларія планує такі активності:

    

      У червні 2014. року закінчується мандат національним радам, вибраним 2010. року. У складі із законом про національні ради відповідальний Міністр повенин розписати вибори для національних рад 120 днів раніше або 90 найпізніше перед закінченням мандату національним радам. З того виходить, що вибори будуть розписані у лютому або березні а вибори відбудуться у травні. Тому, що національні ради найбільші представницькі органи громад меншин і що всі комунікації громад меншин із державою відбуваються через національні ради, у першій половині 2014 року канцеларія найбільшу частину своїх активностей напрямує на вибори національних рад.

     По розписуванні виборів для національних меншин у співробітництві з Радою міжнаціональних відносин будуть організовані зустрічі з меншинськім спілками з метою кращого ознайомлення з виборчою процедурою (процедуру доносить Міністр, росписуючи вибори).

     Під час виборчої кампанії канцеларія подаватими технічну та фахову поміч членам громад меншин, які бажають включитися до виборчих активностей.

     По проголошенні остаточних результатів виборів виробиться звіт про результати виборів для кожної громади меншин, які подадуться для відома Раді міжнаціональних відносин, Міскій раді і медіям.

На полі культури у 2014. році заплановані такі активності:

     У координації з громадами меншин і Радою міжнаціональних відносин до кінця січня 2014. року виробиться річний календар культурних маніфестацій меншин на рівні міста.

     Відзначення 21. травня, Світського дня культурного розмаїття для діалогу і розвитку. У складі відзначення  наведеної дати заплановано провести спільну культурну маніфестацію, на якій громади меншин представлять частину своєї культурної спадщини. Маніфестація буде посунута на суботу, 24. травня.

     Відбудеться один семінар для спілок меншин про писання і керування проектами.

     Буде організовано два поетські вечора присвячених авторам меншин.

     Буде організоване гостювання одного визначного театру меншин з території Республіки Сербії.

     Канцеларія надаватими технічну підтримку спілкам меншин через чергове інформування про розписування конкурсів для коштів на всіх рівнях ( міських, крайових, республіканських і міжнародних), допомога у призбируванні документів і вироблюванні проектів, допомога у реалізації програми, запланованої у річному календарі.

     На полі масового інформування канцеларія плянує введення окремої рубрики для меншин у місцевих писаних медіях, яка займалася б подіями у місцевих громадах меншин. Завдання канцеларії забеспечити простір у газеті (переважно дві сторінки на місяць), для якого матеріяли підготовляли б самі меншенські громади. Особлива увага буде приділена інформуванні у звяку з виборами для національні ради, щоб чим більше число національних меншин включилися до виборчих активностей.

     Як поміч національним меншинам у інформуванні на рідній мові планується, щоб канцеларія (міське правління) переплатилася на певне число газети меншин, які випускаються у Республиці Сербія, а для яких існує зацікавленість на тереторії Сремської Митровиці. Дані газети були б доступні у спілках меншин, так і у міському правлінні і міській бібліотеці.

     Канцеларія отримуватими постійні контакти з редакціями меншин при Радіо-телебаченні Воєводини, як і з місцевими ЗМІ і постійно інформувати їх про події у громадах меншин.

     У рамках освіти на мовах меншин канцеларія у співробітництві з відповідним міським правлінням організуватими:

     Відзначення 26. вересня, Європейського дня мови. В рамках відзначення буде організовано одноденний семінар для дітей шкільного віку з тереторії міста, при чому діти впізнаються з мовами меншин, які навчаються у Сремській Митровиці. У ході семінару діти, які навчаються рідної мови у школах, з метою взаємопізнання і промоціїї культурної різноманітності.

     Діяльність заохочення вписування учнів на уроки рідної мови, які відбуваються у початкових школах Сремської Митровиці через вироблювання промотивного матеріялу.

     Участь учнів на змаганнях, які мають за мету промоцію культурної різноманітності і толеранції (кубок толеранції, квіз „скільки пізнаємося“...)

     Канцеларія у своїй діяльності буде у постійних контактах і співпрацюватими з: Радою міжнаціональних відносин, Національними радами національних меншин, крайовими і республіканськими органами, які займаються тою проблематикою, так і міськими культурними і освітними інституціями. Зокрема, поле комунікації, якими займатимиться канцеларія є комунікації з Релігійними представниками і дипломатичними представниками меншостей у Республиці Сербіа, у чім посередниками будуть самі представники меншин і їхніх національних рад.

     А щодо Ради міжнаціональних відносин, Місто Сремська Митровиця має Раду міжнаціональних відносин, яка складається з представників сербського народу і національних меншин. Рада складається з 11 членів, 4 представника сербської національності, 2 представника хорватської, по 1 представнику русинської, української, угорської, ромської та німецької національних меншин, які проживають на території Міста. Рада розглядає питання здійснення, захист і поліпшення національної рівноправності у Місті, а окремо у областях культури, освіти, інформування і офіційне вживання мови і письма; бере участь у прийнятті міських планів і програм, які значні для здійснення національної рівноправності і пропонує дії для осягнення національної рівноправності; пропонує джерела, масу і призначення бюджетних коштів для здійснення національної рівноправності.

     Рада міжнаціональних відносин презентує порозуміння і добрі відносини між усім громадами, які проживають на території міста.

     Скупштина міста обирає члени Ради міжнаціональних відносин зпоміж ведучими представниками сербського народу і національних меншин. Представників сербського народу пропонує робоча група Скупштини міста а представників національних меншин пропонують Наіцональні ради тих меншин.

    У Раді міжнаціональних відносин у Сремській Митровиці представником української громади Сремської Митровиці є Анна Ляхович.

     Я не писав про інші приналежності цієї канцеларії, які праямо не стосуються нашої громади а загально всіх громадян.

     Тепер, як Республіка Сербія знаходиться вже перед самими дверми Європейського союзу, то сподіємося, що такі Ради і Канцеларії не будуть тільке слова на папирі, а працюватимуть те, за що і засновані.