Літня школа україністики 2014 відбувалася
на Летенкі, на Фрушкій Горі від 10 по 15 серпня 2014 року. Цього року Літню
школу україністики не було організовано на Україні через причину, про яку у
цьому тексті не буду писати, але всі знають про що йдеться.
Відпочивальний центр Летенка знаходиться
на гарному місці на горі Фрушка Гора з гарними лісами і площами для пікніку і
стежками для прогулювання. На Літній брали участь діти, які вивчають українську
мову у початкових школах у наших осередках.
З Кули, Вербасу, Сремської
Митровиці і Інджії назбиралося 54 дітей. Організатором школи є Національна Рада
Українців Сербії та Товариство української мови, літератури і культури «Просвіта».
Головою Школи був Йозо Сапун а учительками і виховательками, Надія Воротняк,
Таня Летвенчук та Славка Канюга.
З Сремської Митровиці і Лачарку на
Школі брали участь діти: Бояна Лещук,
Анастазія Лотоцкі, Ніколіна Жіванович, Марія Ляхович, Іріна і Галіна Семянів,
Стефан Душенько, Володимир Магеровський, Срдян Келава та Стефан Шкільні. З ними
була і учителька Славка Канюга, яка нам росповіла про саму школу. За її словами
школа тривала коротко але вони старалися, щоб тих пять днів добре використали.
Першого дня розмістилися по кімнатах і впізналися з середовищем, а щоб діти з
різних осередків краще впізналися між собою, після вечері організували
діскотеку. Кожного ранку мали руханку а потім уроки української мови і
культури. По обіді займалися в секціях і займалися спортом. Третього дня
організували маскембал а наступного дня мали і урок рисування а увечір народні
танці.
Четвертого дня дівчата ходили збирати квітів, щоб потім плести віночки а
хлопці збирати дрібних дров, щоб розпалити ватру як на празник Купала. Пятого
дня двоє дітей мали день народження так що була нагоди засолодитися з тортом а
на закінчення школи всі діти отримали грамоти і книжку.
Мета цієї Літньої школи було впізнати
дітей з літніми святами, які відзначаються на Україні, через обряди і які пісні співаються і танці
танцюються на тих празниках. На секціях вивчали українські пісні, українські
танці і рисувати на тему української культури і звичаїв. Хоч школа і тривала
коротка але найбільша її вартість в тім, щоб велика кількість наших дітей
познайомилися між собою і вже їм було тяжко розлучитися на відході додомую Вже
домовлялися про наступні зустрічі, чи на фестивалі «Веселка» чи на якому балу,
по наших осередках.
Нема коментара:
Постави коментар